Багато хто каже: Коли перебуваємо в храмі й беремо до серця почуте, то спам’ятовуємося, а щойно йдемо звідси, знову стаємо іншими, й вогонь ревності в нас гасне. Як цьому запобігти? — Усунути те, від чого це стається. А від чого це стається? Бо, вийшовши звідси, робимо що не пристало й марнуємо час з поганими людьми. Вийшовши з церкви, не слід нам братися до справ, що не гідні церкви, а прийшовши додому, треба взяти Святе Письмо й разом з дружиною і дітьми відтворити в пам’яті, те що було сказано, а вже потім братися до справ житейських. Якщо, вийшовши з лазні, не хочемо йти на ринок, аби не позбутися там користі від лазні, то чи не тим більше маєш ти остерігатися цього, вийшовши з церкви? Але ми чинимо навпаки, тому й тратимо все. Ще не утвердилося в нас те, що було корисного в оповідженому, як коловорот справ, прямуючи до нас, усе спотворює й викидає геть, та й лишає в душі саму порожнечу…
Повчання Святого Йоана Золотоустого.
Коментування заборонене.