Головний мотив, який причинився до встановлення цього праз­ника, це видіння святого Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ перебували у великій тривозі. У храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза, правиться всеночне. Молячись, народ переповнив церкву. Між народом ревно молиться про охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. Відправа закінчується. Святий Андрій бачить, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йде світлом осяяна Пресвята Бого­родиця у супроводі святого Йоана Хрестителя і святого Йоана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омо­фор, по-грецьки мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Святий Андрій та Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб врятувати місто. Звістка про чудо блискавкою розноситься по всьому місті. Вороги відступають. Місто врятоване.Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.Ким був святий Андрій Юродивий? Назагал історики вважа­ють, що він за походженням був скитом-слов’янином з південних земель Руси-України. Разом з иншими невільниками опинився в Царгороді в одного багатого пана. Тут пізнав і полюбив христи­янську віру. він почав поводитися, як нерозумний-юродивий, звідси і його назва. Діставши від пана свободу, він багато часу проводив у молитві й читанні святих книг.Коли жив святий Андрій і коли було чудо покрова? Більшість пере­суває роки життя святого Андрія на часи цісаря Льва VI Мудрого (886-911), тобто на початок X ст.Свято Покрову у греків було місцевим празником і після падін­ня Царгорода в 1453 р. його перестали святкувати.  Того дня святий Андрій мав видіння, того дня Східна Церква відзначає пам’ять святого Романа Сладко­півця, який склав багато гимнів у честь Пречистої Діви Марії. Наступного дня після празника наша Церква святкує пам’ять свя­того Андрія Юродивого.Празник Покрову має службу великих свят зі всеночним, але не належить до 12 великих празників. Він не має ані перед- ані попразденства. Львівський Синод 1891 p., редукуючи празники, наказав цей празник переносити на неділю.

ПРАЗНИК ПОКРОВУ В УКРАЇНІ

Східна Церква  підкреслює три  привілеї Пресвятої Богородиці: її богоматеринство, її вседівицтво і її заступництво за нас перед Богом. І якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народо­ві. Наші князі, королі, військо, козаки й гетьмани радо вибирають Пречисту Діву Марію за свою покровительку й опікунку. Князь Ярослав Мудрий у 1036 році розбиває печенігів і з вдяч­ности до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. У 1037 році у церкві Благовіщення він віддає увесь народ під опіку Божої Матері. І так, Пресвята Богородиця стає  Заступницею, Покровителькою і Царицею нашого народу.До неї в тяжкі хвилини звертаються наші князі і їхнє військо. Князь Мстислав у бою з черкесами перемагає і радо виконує свою обітницю- будує церкву з вдячнісю Богородиці. Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що пере­могу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Він навіть укладає окрему молитву в її честь. Наші князі і їхнє військо, йдучи в похід проти половців у 1103 p., складають обіти Богові і Пречистій Діві Марії і вщент розбивають половців. Князь Ігор Свято­славич, герой епосу “Слово о полку Ігоревім”, після втечі з неволі, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері Пирогощі, щоб подякувати їй за допомогу і рятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію поспішає з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та складає до її стіп багаті дари.Деякі наші князі на своїх печатках використовують іконки Божої Матері або молитви до неї. У нові часи в Україні знайдено дуже старовинні золоті, бронзові й мідні нашийні іконки, які по-грецьки називають енколпіями. Один з таких енколпіїв має грець­кий напис: “Богородице, будь моїм покровом і охороною, амінь”. Наші запорожці на Січі збудували церкву в честь Покро­ву Пресвятої Богородиці з іконою її покрову. На іконі понад Пре­чистою був надпис: “Ізбавлю і покрию люди моя… “, а від запо­рожців, що під іконою, простягнена лента вгору до Божої Матері з написом: “Молим, покрий нас честним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла”. Вибираючись в похід на ворога, козаки вислу­хували молебень до своєї Покровительки і ревно співали “Под твою милость. В їхній бойовій пісні “Нумо, хлопці, до зброї” є такі слова: “Нам поможе святий Юр ще й Пречиста Мати турка звоювати”.Геройська Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 року проголосила празник Покрову своїм офіційним святом.