Тайна Пресвятої Трійці

Пропустивши сонячний промінь через тригранний шматок скла (призму), отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Чим у білому світлі сонця є трибарвне світло, тим є три Божі особи в однім Божім Єстві. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба (Мат. З, 16).

Пресвята Трійця — це один Бог у трьох особах.

Ці три особи називаються Отець, Син і Святий Дух.

Число 3 дуже часто зустрічається в релігійних повчаннях. Є три місця, в яких люди перебуватимуть після смерті: небо пекло і чистилище, є 3 головні частини служби Божої, 3 особи святої Родини, 3 головні Церковні свята в році, 3 години висів Ісус Христос на хресті, 3 дні спочивав у гробі, 3 роки сповнював свій учи- тельський труд, виконував троякий чин: учительський, священичий і царський і т. д. І в природі теж часто зустрічаємо число 3. У природі існують три світи: тва- ринний, рослинний і світ мінералів, 3 стани води: твердий, рідкий і газоподібний; є три часи: минулий, теперішній і майбутній. Зустрічаємо в релігії і число 4. Маємо 4 Євангелія, 4 головні чесноти, люди в раю були 4 роки, з 4 сторін світу вестимуть ангели людей на суд, 4 тисячі років чекали люди на Спасителя, чотиригранною була Єрусалимська святиня і т. д. Зустрічається в релігії і число 7:7 днів творення, 7 святих Тайн, 7 діл милосердя, 7 головних гріхів, 7 дарів Св. Духа, 7 просьб у молитві Господній, 7 слів Ісуса Христа на хресті і т. д. Зустрічаємо число 7 і в природі: є 7 кольорів у спектрі, 7 основних звуків у музиці. Число 3 в релігії — це число Бога, число 4 – це число світу (чотири сторони світу), число 7 означає поєднання Бога із світом.

Три особи Божі відрізняються між собою лише походженням.

З коріння виростає стовбур дерева, а з обох плід. Людська родина складається з батька, матері і дитини. Єва була створена з Адамового ребра, від них обох бере початок дитина. Бог-Отець не має походження, бо не походить від жодної іншої особи; Син по- ходить від Отця, а Дух Св. від Отця і Сина (Катехизм Белярміна). Тому Отця на- зиваємо першою особою, Сина другою, а Св. Духа третьою особою Божою. Проте слід пам’ятати, що тут не йдеться про час. Син вічно і без початку походить від Отця, Св. Дух вічно і без початку походить від Отця і Сина. Від смолоскипа, який горить, можна запалити другий (перший при цьому ні- чого не втрачає) — Син походить від Отця, нічого від Нього не забираючи (Таціан). Сина Божого називають Словом, бо Він є висказаним і самопромовляю- чим словом Бога. Слово є відбитком думки; Син Божий є відбитком Отця. Через Сина Бог говорив до людей ще у Старому Завіті. Як Син родиться через пізнан- ня, так Святий Дух походить з любові. Через цю різницю щодо походження при- писуємо Отцеві діла всемогутності, Синові — мудрості, Святому Духові — добро- ти. Отець родить Сина, тому Йому приписуємо діло створення і називаємо “Отцем всемогутнім” і “Отцем милосердя” (II Кор. 1, 3), бо грішників, які ка- ються, приймає до Себе як Своїх дітей. Син є відвічним пізнанням Отця, мудріс- тю. Тому приписуємо Йому встановлення чудесного ладу у світі створених ре- чей. “Ним повстало все” (Йоан 1,3) — Отець через Свого Сина встановив лад у всесвіті. Приписуємо Синові і відновлення цього ладу через спасіння, бо ж саме заради цього стався людиною. Дух Св. є взаємною любов’ю Отця і Сина. Отже, Йому приписуємо всі добродійства Бога, а насамперед наділення життям під час створення. “Як птаха сидить на яйцях, щоб теплом свого тіла збудити в них життя, так уносився Дух Божий над водами під час створення” (св. Єрон.). Тому Св. Духові приписуємо й уділення духовного життя через ласку, тобто освячення людства. Йому, цьому “пальцеві у правиці Господній” приписуємо чуда, а також найбільше діло любові Бога — Втілення Сина. “Доброта Бога завжди опікувала- ся людьми, але вона перейшла міру колишніх добродійств, коли через Втілення Христа зійшли на грішників милосердя, на блукаючих правда, на померлих життя” (св. Лев. В.). Про Пресвяту Трійцю ми довідалися зі слів Ісуса Христа, які Він сказав Апостолам перед своім вознесінням. Створений світ не допоможе нам пізнати Пресвяту Трійцю, бо Господь Бог, творячи його, діяв через свою нескінченну силу, мудрість і доброту (отже, через те, що є спільним для всіх трьох осіб), але не через Свою триособовість. Сонце діє на наш зір і чуття, але не діє на слух, смак або нюх. Ні слух, ні смак, ні нюх не можуть нічого нам сказати про триособовість Бога, бо це таїнство не діє на розум (св. Єфр.). Тому і розуміння цього таїнства може мати свій початок лише в об’явленні. “Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкри- ти” (Мат. 11, 27). Якраз Син об’явив нам це, звертаючись до Апостолів: “Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Ду- ха” (Мат. 28, 19). У Старому Завіті теж згадується це Таїнство: іудейські свяще- ники, благословляючи народ, тричі взивали до Бога (Числа 6, 23). Ісаія каже, що Серафими в небі кличуть: “Свят, свят, свят Господь…” (Іс. 6, 3). Перед створен- ням людини Господь Бог сказав: “Сотворімо людину” (Буття 1, 26). Давид каже в псалмі: “Сказав Господь Владиці моєму: “Засядь праворуч мене…” (Пс. 109). Все це вказує хай на неясне, але об’явлення Пресвятої Трійці в Старім Завіті. Це було зроблено для того, щоб це таїнство, оголошене в Новому Завіті, не супере- чило Старому Завітові (Бел.). Церква знає це таїнство, синагога не вірить у ньо- го, філософія не розуміє його (св. Ілар.). Віру в це таїнство визнаємо публічно, коли робимо на собі знак св. хреста, а також у Символі віри, при хрещенні та інших св. Тайнах, при всіх благословен- нях і освяченнях Церковних, у Свято Пресвятої Трійці. Таїнство Пресвятої Трійці є основою нашої релігії. Без знання цієї правди не- можливо зрозуміти таїнство спасіння людства через Божого Сина. Ми повинні якнайчастіше будити в собі віру в це таїнство насамперед частим повторенням малого славословія: “Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і завжди, і по віки віків. Амінь”.

Напишіть відгук