«Суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя» (Як. 2. 13)
Якщо гнів вселиться у твою душу, то ним уже знищений цей день; не дозволяй гніву хоча б переходити на наступний день, щоб не погубив і не знищив він усього твого життя. Якщо будеш приховувати в серці твоєму пристрасть злопам’ятства, то станеш житлом для люті (злості), незнання та смутку, і навіть вид лиця твого зміниться.
Преп. Єфрем Сирін (IV ст.)
А якщо ти мстишся і на докори відповідаєш докорами: то що скажеш на своє виправдання? Те, розізлив тебе той, хто почав сварку? Але чи це гідне якогось оправдання? Блудник, який звинувачує блудницю в тому, що вона спокусила його до гріха, через це не меншому осудженню піддається.
Свт. Василій Великий (330 – 379)
Духовні немочі брата свого потрібно переносити із душевною добротою (благодушно), без образ. Бо коли хто хворий тілом, то на нього не тільки не ображаємося, але і всяко намагаємося послужити йому. Таким чином потрібно чинити і в душевних немочах.
Преп. Мойсей Оптинський (1782 – 1862)
Справжнє терпіння – це не тільки не мститись, але і не хотіти мстити тому, хто тебе образив, хоча б і серце твоє заохочувало тебе до цього. Більше і вище терпіння – не відчувати образи і болю в серці своєму. Дехто скаже: «Він мені зло робить і ображає». Правда, але і ти рівно ж робиш зло, коли злобу на нього тримаєш та ображаєш, коли словом, а коли і ділом йому мстишся. Він перший зробив тобі зло, а ти потім робиш зло. Але ж зло є зло, і образа є образа, не залежно «до» чи «після» воно зроблене.
Свт. Теофан, Затворник Вишенський (1815 – 1894)
Не кажи: «Відомщу ворогові!» Є у нас Праведний Суддя на небі.
Коментування заборонене.