Cьогодні пропонуємо Вам духовне приготування до Різдва Христового під проводом св.Йоана Золотоустого (†407), уривок з його десятої бесіди на Книгу Буття.
Посту і стримання Бог вимагає від нас не просто для того лише, щоби ми перебували без їжі, але задля того, щоби, віддаляючись від житейських справ, використовували весь вільний від них час на заняття духовні.
Якщо б ми влаштовували життя своє уважно і кожну вільну хвилину присвячували духовним заняттям, якщо б і їжу приймали лише для задоволення потреби і все життя вели в добрих справах, то не було б нам потреби і в допомозі від посту. Та через те, що людська природа є недбайлива і схильна до нездержливості і розкоші, тому людинолюбний Господь, як люблячий батько, і винайшов для нас лікування в пості, щоби відволікти нас від задоволень і навернути від турбот житейських до справ духовних.
Як постити тим, хто відчуває тілесну слабкість
Якщо деякі з тих, які приходять до церкви, відчувають тілесну слабкість і не можуть залишатися до вечора без їжі, таким раджу, щоби вони і тілесну слабкість свою підкріплювали, і не позбавляли себе духовної настанови, але саме про неї набагато більше піклувалися. Бо, і крім стримування від їжі, є багато шляхів, котрі можуть відкривати нам двері відваги перед Богом.
Отже, хто споживає їжу і не може поститися до вечора, той нехай подасть щедрішу милостиню, нехай творить щирі молитви, нехай виявляє напружену ревність до слухання слова Божого; тут аніскільки не перешкоджає нам тілесна слабкість; нехай мириться з ворогами, нехай виганяє з душі своєї усіляку злопам’ятність. Якщо він буде виконувати це, то здійснить істинний піст, такий, якого саме й вимагає від нас Господь. Бо і саме стримування від їжі Він заповідає для того, щоби ми приборкували хтивість плоті, робили її слухняною у виконанні заповідей.
Наражає нас на сором не споживання, але чинення зла
Дізнавшись про це від нас, ви, які можете постити до вечора, самі в собі, прошу вас, посилюйте, по можливості, це добре і схвальне своє старання. Бо, “хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня оновлюється” (2 Кор 4, 16). Піст упокорює тіло і приборкує безладні прагнення; навпаки, душу просвітлює, окрилює, робить легкою і ширяючою вгорі.
А що стосується братів ваших, котрі не спроможні постити до вечора з причини тілесної немочі, їх напучуйте не залишати цієї духовної їжі – слухання повчань. Прийняття їжі до вечірнього Богослужіння не слід соромитися, бо наражає нас на сором не споживання, але чинення зла. Великий сором – це гріх! А якщо вживаємо їжу з помірністю, нам нема чого соромитися; бо Господь поєднав нас із таким тілом, котре не може існувати інакше, як приймаючи їжу.
Лише уникаймо непомірності, бо помірне вживання їжі значно сприяє здоров’ю і міцності нашого тіла. Чи не бачите кожен день, що від розкішних столів і непомірного насичення виникає безліч хвороб? Звідки хвороби в ногах? Звідки хвороби голови? Звідки примноження зіпсутих мокрот? Звідки незчисленна многота інших хвороб? Чи не від непомірності, чи не від того, що ми вливаємо у себе вина більше ніж треба? Як судно, залите водою, швидко занурюється й тоне, так і людина, віддавшись об’їданню і пияцтву, несеться у прірву, топить свій розум і лежить, нарешті, як живий труп; робити зло вона може, а до добра здатна не більше за мертвих. Тому благаю так само, як блаженний Павло, “…не дбайте про тіло задля похотей” (Рим 13, 14), але зміцнійте і примножте ревність щодо справ духовних.
Адаптовано за виданням “Святий Йоан Золотоустий. Зібрання повчань”, Місіонер, 2009.
Йоан Золотоустий
Коментування заборонене.